Adverbs
Прислівник — це слово, яке змінює значення дієслова. Більшість прислівників у німецькій мові походять від прикметників, тому якщо ви знаєте прикметник, ви знаєте прислівник. Однак деякі важливі прислівники не є такими, і вони включають такі важливі приклади, як nicht, leider, та gerne.
Формування
Утворення прислівників у німецькій мові простіше, ніж у більшості інших мов. Прислівник — це просто невідмінювана форма прикметника (або причастя). Це стосується звичайного та вищого ступенів. Найвищий ступінь утворюється за допомогою прийменника am та закінчення -en, наприклад, am schönsten "найкрасивіший". Лише обмежена кількість прислівників має спеціальну форму із закінченням на -stens, наприклад, schnellstens ('якнайшвидше'), bestens ('дуже добре').
schnell ("швидко")
groß ("великий, суттєво")
fließend ("вільно")
schneller ("швидше")
fließender ("більш вільно")
am schönsten ("найгарніше")
Прислівник може використовуватися для опису дій, прикметників або інших прислівників. Форми вища та найвища незвичайні в останніх двох випадках.
Der Vogel fliegt schnell ("пташка швидко летить")
Der Vogel fliegt am schnellsten ("пташка летить найшвидше")
Ein schrecklich langsam wachsender Baum ("дерево, що зростає жахливо повільно")
Ein schneller wachsender Baum ("дерево, що швидше зростає")
В англійській мові прислівники зазвичай відрізняються від прикметників за допомогою закінчення -ly. Як бачите, у німецькій мові це не так. Відрізнити прислівники від прикметників можна за відсутністю відмінювання. Порівняймо:
ein schrecklich hoher Berg – жахливо висока гора.
ein schrecklicher, hoher Berg - жахлива висока гора.
Прислівники, що закінчуються на -weise
На відміну від англійської, німецька мова розрізняє прислівники, які кваліфікують дієслова чи прикметники, від тих, які кваліфікують цілі речення. В останньому випадку багато німецьких прикметників утворюють особливу форму прислівника із закінченням -erweise, наприклад, glücklicherweise «щасливо», traurigerweise «сумно» (від Weise = шлях, манера).
У наступних двох прикладах речень прислівник lustig «кумедно» визначає дієслово, тоді як lustigerweise «кумедно» визначає все речення:
Er hat lustig gesungen. – Кумедно співав. (= Він співав так, що це було кумедно.)
Er hat lustigerweise gesungen. – Кумедно, він співав. (= Це було кумедно, що він співав.)
Як і в наведеному вище прикладі, англійська зазвичай виражає різницю, розміщуючи прислівник, який кваліфікує речення, на початку. У німецькій мові його можна поставити на початку або в іншому місці речення.